НАДРА Підземні води

Підземні води широко використовуються в народному господарстві України і є важливим резервом для забезпечення економічного та соціального розвитку держави, стабілізації економічного стану. В цілому по Україні прогнозні ресурси підземних вод за даними регіональної оцінки становлять 61690 тис.м3/добу. Розподілені вони по площі вкрай нерівномірно у зв’язку з відмінністю структурно-геологічних і фізико-географічних умов формування ресурсів та хімічного складу підземної гідросфери різних регіонів країни. Основна частина прогнозних ресурсів зосереджена у північних та північно-західних областях. Південні області України мають обмежені ресурси підземних вод. Погіршенню еколого-гідрогеологічного стану в південній частині України сприяє також порушення режиму експлуатації та охорони підземних вод, що призвело у ряді районів цієї території до їх вичерпання і забруднення.

Забезпеченість прогнозними ресурсами підземних вод по Україні знаходиться в інтервалі 0,3–5,5, а в середньому — 1,15 (м3/добу на одну людину). Всього в Україні розвідано 369 родовищ підземних вод (РПВ), які включають 999 ділянок (ДРПВ) з сумою затверджених експлуатаційних запасів 15760,2 тис. м³/добу, що становить 26% їх загальної кількості.

По всій території України підземні води широко використовуються з різною метою. В одинадцяти з двадцяти п’яти адміністративних одиниць України за рахунок підземних вод забезпечується понад 50% потреб у господарській та питній воді. Водопостачання таких обласних центрів, як Луганськ, Львів, Полтава, Хмельницький майже повністю здійснюється за рахунок підземних вод, а для Тернополя, Херсона та Чернівців воно становить понад 50%. В північних та західних областях України багато міст та селищ міського типу (Глухів, Ковель, Миргород, Ніжин, Нововолинськ, Сарни та ін.) використовують для водопостачання тільки підземні води. Всього в Україні відбирається з прогнозних ресурсів підземних вод 10287 тис. м³/добу.

Всього в Україні відбирається з прогнозних ресурсів підземних вод 10287 тис. м³/добу або 17% від їх загальної кількості. Труднощі в забезпеченні народного господарства підземними водами часто викликані невідповідністю місця відбору підземних вод та розміщенню користувачів. Якщо запаси підземних вод зменшуються з півночі на південь, то водозабір у цьому ж напрямку збільшується.

Сучасний водозабір підземних вод не відповідає можливостям їх максимального використання. На значній частині території України за винятком райнього півдня існують сприятливі гідрогеологічні умови для збільшення використання підземних вод при обов’язковому забезпеченні раціонального режиму експлуатації та виконання необхідних водоохоронних заходів. Крім того, зростання використання захищених підземних вод для питно-господарчих потреб сприяє значному зниженню водно-екологічного ризику, зумовленого використанням забруднених поверхневих вод.

Поряд з цим пильної уваги заслуговують несприятливі умови експлуатації ресурсів підземних вод на півдні України, перш за все у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Херсонській, Дніпропетровській областях та в Автономній Республіці Крим. Тут внаслідок водозабору, який часто перевищує прогнозні ресурси, відбувається виснаження ресурсів. На окремих ділянках спостерігається різке зниження рівнів підземних вод з утворенням депресійних воронок, погіршення гідрохімічного стану, що може призвести до виходу з ладу водозаборів. Тому на площах зі складними гідрогеологічними умовами в південних областях України необхідно провести попередні пошуково-розвідувальні роботи з метою виявлення джерел для водопостачання підземними водами, необхідно також продовжувати роботи з штучного поповнення запасів підземних вод, особливо в Автономній Республіці Крим і Донбасі, щоб збільшити продуктивність водозаборів і попередити вичерпання підземних вод.

Якість та екологічний стан підземних вод

Значна густота населення, концентрація промислових і сільськогосподарських виробництв, що потребують великої кількості води, з багатовідходним технологічним процесом обумовили техногенний вплив на навколишнє середовище України, у тому числі на підземні води, в 10—15 разів більший, ніж в сусідніх країнах. В умовах обмеженого і нерівномірного розміщення водних ресурсів по території постає проблема стійкого забезпечення водою з мінімальними екологічними і економічними втратами.

Масштаби і темпи змін екогеологічного стану підземних вод особливо вагомі в густонаселених районах з інтенсивною господарською діяльністю. На цих площах функціонують великі групові водозабори, які працюють в умовах порушення природного режиму. Таке порушення зумовлено зміною співвідношення живлення та видобутку підземних вод під впливом техногенних факторів, в результаті чого спостерігаються: вичерпання підземних вод з утворенням великих депресійних воронок внаслідок інтенсивного водозабору та водозниження в гірничих виробках; підтягування і проникнення солоних вод через інтенсивне відкачування підземних вод; підпір грунтових вод, зумовлений гідротехнічним будівництвом; підтоплення територій під впливом природно-техногенних факторів, зниження або підвищення рівня на меліоративних системах.

Внаслідок інтенсивної експлуатації підземних вод утворились депресійні воронки в долині Сіверського Донця та в Києві, Мелітополі, Полтаві і Харкові (зниження рівня в центрі депресії в Києві — 70 м, Полтаві — 80 м, Харкові — 100 м). Під впливом гірничих виробок дренуються водоносні горизонти в південно-західній частині Запорізької області, в Кривбасі, Західному Донбасі, Нікопольському марганцево-рудному басейні. Шахтні води підвищеної мінералізації дренуються в нижчі водоносні горизонти і мігрують на великі відстані, засолюючи родючі грунти та поверхневі прісні води півдня України. З цієї причини опинилось під загрозою водопостачання Нікополя.

Однією з найважливіших екологічних проблем є погіршення якості підземних вод внаслідок локального забруднення, пов’язаного як з техногенним навантаженням на водоносні горизонти (формування депресій, інтрузії забруднених вод), так і з майже цілковитим забрудненням ландшафтів і поверхневих вод (надходження хімічних сполук на орні землі, радіонуклідів ЧАЕС та ін.).

Спостереження за показниками якості води на діючих водозаборах дають підставу констатувати наявну тенденцію до погіршення якості води: зростають концентрації нормованих компонентів та збільшується число показників, за якими води можуть стати некондиційними. Причини погіршення якості підземних вод — різні і можуть бути наслідком порушення природної гідрогеохімічної зональності, присутності в водовміщувальних породах мінералів, що стають джерелом додаткового надходження нормованих елементів, складної взаємодії природних процесів та різноманітного техногенного впливу на підземні води.

Великою загрозою у зв’язку з його високою токсичністю є хімічне забруднення, пов’язане зі стічними водами промислових підприємств. Найбільшої шкоди здоров’ю людини завдають іонні форми таких мікроелементів як ртуть, марганець, мідь, свинець, цинк, хром та інші. Вплив господарської діяльності на гідросферу неоднаковий у різних частинах України. Так, в північно-західних областях забруднювальні речовини в підземних водах зустрічаються переважно у межах ГДК і склад їх відповідає ДЕСТу 2874-82 «Вода питна». Підземні води з помірним ступенем забруднення, який характеризується невеликим перевищенням ГДК забруднювальних компонентів, мають острівне розповсюдження по всій Україні з переважанням на півночі та сході.

Небезпечний ступінь забруднення підземних вод характеризується високим рівнем вмісту в них забруднювальних речовин і пов’язаний зі значним техногенним навантаженням на геологічне середовище, в т. ч. на підземні води на півдні і сході України. На площах з високим промисловим і сільськогосподарським потенціалом та значною густиною населення (Донбас, Придніпров’я, Автономна Республіка Крим) підземні води характеризуються надзвичайно небезпечним ступенем забруднення. Тут забруднювальні речовини в підземних водах в декілька разів перевищують норми ГДК і не відповідають вимогам ДЕСТу.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, можна сказати, що сучасний стан підземних вод є задовільним на більшості площ з локальним проявом техногенних змін під впливом господарської діяльності людини. Але тенденція до забруднення ландшафтів, поверхневих і підземних вод в зонах впливу ряду промислово-міських, гірничих та аграрних об’єктів свідчить про надмірне техногенне навантаження на довкілля. При цьому погіршується стан найбільш захищених водних об’єктів — водоносних горизонтів, які є останнім екологічним резервом водозабезпечення людини.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua