3.Мережа державного моніторингу області. Основні тенденції забруднення природного середовища у період 1992 – 2001 рр. .

Дані про мережу державного моніторингу області наведені в таблиці 3.1 ”Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень.”

Спостереження за станом забруднення водних об’єктів Київської області в 2001 р. проводились мережею гідрометслужби Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) по гідрохімічним показникам на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось (всього 14 створів) та Київському і Канівському водосховищах (12 створів).

Гідробіологічні спостереження здійснювались на річках: Десна, Унава, Рось та Київському і Канівському водосховищах.

Санепідустановами області здійснюється моніторинг якості води поверхневих водойм в місцях рекреаційного водокористування населення та водозаборах господарського - питного призначення. В 2001 р. проводились систематичні спостереження стану водойм в 64 постійних створах на водоймах першої категорії та в 143 створах на водоймах другої категорії. З постійних створів спостереження досліджено 3280 проб води по хімічних показниках, в т.ч. по токсикологічних - 2099 проб, з них не відповідало вимогам 171 проба, що становить 5,2 %. По мікробіологічних показниках досліджено 1260 проб, не відповідало вимогам 204 проби (16,2 %).

Держуправлінням, в 2001 р. було проведено на 66 підприємствах перевірки по дотриманню діючих нормативів викидів та скидів забруднюючих речовин. Відібрано 358 проб води, та 54 об’єднаних проб повітря від стаціонарних джерел забруднення атмосфери. Виконано близько 4400 аналізів в пробах води та 250 визначень в пробах повітря. Контроль якості води здійснювався на скидах підприємств (110 проб) та в поверхневих водоймах області (248 проб).

          На скидах 13 підприємств встановлено перевищення нормативів ГДС. Недостатня ефективність роботи каналізаційних очисних споруд встановлена на КОС мм. Васильків, Фастів, Сквира, Кагарлик, Ставище, Рокитне, Миронівка, Бровари, Cтадницького спиртзаводу, Богуславській суконній фабриці, Миронівському інституті пшениці, Ржищевському геріатричному пансіонаті, Баришевському переробнозаготівельному підприємстві. Перевищення були зафіксовані переважно по таким показникам, як ХСК, БСК, концентрація біогенних  елементів: амоній-іонам, нітритам, нітратам, фосфатам.

          Регулярний контроль якості води басейну р. Рось здійснюється по таким створам:

- урочище Глибічка, питний водозабір (КС-1);

- р. Рось, резервний водозабір (КС-2);

- с. Борщагівська, прикордонний ствір з Вінницькою областю;

- скид КОС, м. Біла Церква, с. Томилівка (КС-4), 500 м вище скиду, 500 м нижче скиду;

- с. Косівка, 5 км вище смт. Володарка;

- с. Логвин, 5 км нижче смт. Володарка;

- скид о/с смт. Рокитне, 500 м вище скиду, 500 м нижче скиду;

- скид о/с ВАТ “Богуславська суконна фабрика”, 500 м вище скиду;

- 1 км нижче скиду о/с БСФ, прикордонний ствір з Черкаською обл;

- притоки р. Рось: Протока, Сквирка, Кам’янка;

- скиди зливових каналізацій в р. Рось в м. Біла Церква.

          За хімічним складом вода в р. Рось до міста (КС-1), в районі міста (КС-2), за містом (500 м вище скиду Білоцерківських КОС) відповідає нормативам ГДК для водойм питного і побутового призначення. Порівняно з минулим роком різких змін у хімічному складі води в р. Рось не виявлено.

          Порівнюючи якість води в р. Рось до скиду і після скиду Білоцерківських КОС, можна відзначити незначне збільшення вмісту нітратів, нітритів, амонію, фосфатів, ХСК, хлоридів, сульфатів.

          Аналіз хімічного складу води приток р. Рось (Кам’янки, Сквирки, Протоки) свідчить про те, що якість води в жодній з них не відповідає нормам ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Найбільш забруднена р. Протока.

          В зв’язку з попаданням Cr(+6) у підземні та поверхневі води парку “Олександрія” систематично проводився контроль вмісту Cr(+6) у джерелі та ставках парку. Найбільша концентрація Cr(+6) спостерігається у джерелі, і вона поступово зменшується від першого до третього ставку.

          Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в Київській області проводились Центральною геофізичною обсерваторією в 2001 р. в чотирьох містах: в Білій Церкві - на двох стаціонарних постах спостережень (ПСЗ), в Броварах, Обухові, Українці - на одному посту.

          Визначався вміст чотирьох основних домішок: пилу, двоокису сірки, окису вуглецю, двоокису азоту, а також специфічних: бенз(а)пірену і восьми важких металів: заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.

          Порівняльний аналіз забруднення повітря проводився з використанням гранично допустимих концентрацій (ГДК).

Аналіз даних спостережень свідчить, що, як правило, атмосферне повітря в більшості міст України, в тому числі міст Київської області в значній мірі забруднене двоокисом азоту і бенз(а)піреном - домішками, які надходять в повітряний басейн від стаціонарних джерел забруднення енергетичного комплексу і від автотранспорту.

          Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в мм. Біла Церква, Бровари, Обухів, Українка був нижче середнього по містах мережі спостережень гідрометслужби України.

Місто БІЛА ЦЕРКВА

          Середньорічні концентрації забруднюючих речовин перевищували гранично допустимі концентрації тільки з двоокису азоту в 1.4 раза.

Середньорічні концентрації інших домішок дорівнювали: двоокису сірки – 0.4 ГДК, окису вуглецю та пилу – 0.3 ГДК.

Середня за рік концентрація бенз(а)пірену становила 1.1 ГДК. Середні за рік концентрації важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК.

Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: по двоокису азоту – 4.6 ГДК, по пилу, двоокису сірки та окису вуглецю – 0.4 ГДК.

Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з двоокису азоту на обох постах і в цілому по місту становила 14 - 18%.

Максимальна з середньомісячних концентрацій по бенз(а)пірену була зафіксована в вересні на рівні 4.4 ГДК, по важких металах максимальні концентрації не досягали рівня допустимих норм.

Рівень забруднення атмосфери був дещо вищим в районі пункту спостереження №2 (вул. Сломчинського), в основному по вмісту двоокису азоту.

Порівняно з 2000 р. рівень забруднення атмосферного повітря знизився, за винятком вмісту пилу, середньорічна концентрація якого дещо зросла.

Місто БРОВАРИ

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили: двоокису азоту – 0.9 ГДК, бенз(а)пірену – 0.5, окису вуглецю – 0.4, пилу і двоокису сірки – 0.3 ГДК. Середньорічний вміст важких металів був значно нижчий за рівень ГДК.

Максимальні з разових концентрацій дорівнювали: з двоокису азоту – 1.4 ГДК, з окису вуглецю – 0.8, з пилу – 0.2, з двоокису сірки – 0.1 ГДК.

Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з двоокису азоту складала 2%.

Максимальна з середньомісячних концентрацій заліза спостерігалась в серпні – 0.7 ГДК: по інших важких металах максимальні концентрації були значно нижчими за відповідні гранично допустимі норми. Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену становила 0.7 ГДК.

Порівняно з 2000 р. рівень забруднення атмосферного повітря дещо знизився, за винятком вмісту окису вуглецю, середньорічний вміст якого суттєвих змін не зазнав.

Місто ОБУХІВ

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин становили: двоокису азоту – 1.3 ГДК, бенз(а)пірену – 0.9, двоокису сірки – 0.4, пилу – 0.2, окису вуглецю – 0.1 ГДК. Середні за рік концентрації важких металів були значно нижчими за відповідні ГДК.

Максимальна з разових концентрацій двоокису азоту дорівнювала 3.9 ГДК, пилу – 0.4, окису вуглецю – 0.2, двоокису сірки – 0.1 ГДК.

Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з двоокису азоту становила 14%.

Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену спостерігалась в лютому і становила 2.3 ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій марганцю спостерігалась в листопаді і досягла рівня 1.0 ГДК, по свинцю максимальне значення зафіксовано на рівні 0.7 ГДК, по інших важких металах максимальні концентрації були значно нижчими за відповідні гранично допустимі норми.

Порівняно з 2000 р. рівень забруднення атмосферного повітря двоокисом азоту знизився, бенз(а)піреном - дещо підвищився, вміст інших домішок практично не змінився.

Місто УКРАЇНКА

Середньорічні концентрації шкідливих речовин у повітрі міста дорівнювали: бенз(а)пірену – 0.8 ГДК, двоокису азоту – 0.7, двоокису сірки – 0.4, пилу – 0.2, оксиду вуглецю - менше 0.1 ГДК. Середньорічний вміст важких металів був значно нижчий за ГДК.

Максимальні з разових концентрацій досягли: з двоокису азоту – 1.5 ГДК, з пилу – 0.4, з окису вуглецю – 0.2, з двоокису сірки – 0.1 ГДК.

Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з двоокису азоту складала 1.5%.

Максимальна з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену  спостерігалась в лютому і становила 4.4 ГДК. Максимальна з середньомісячних концентрацій заліза спостерігалась в червні – 0.7 ГДК, по інших важких металах максимальні концентрації були значно нижчими за відповідні граничні допустимі норми.

Порівняно з 2000 р. істотних змін по вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста не відмічено, за винятком бенз(а)пірену, середньорічний вміст якого дещо підвищився та двоокису азоту, вміст якого знизився.

          Постійний контроль за станом атмосферного повітря також здійснюється підрозділами облСЕС на підприємствах  Київської області. Протягом минулого року було перевірено 125 промислових підприємств та 3 автомагістралі.

          Органами державної санітарно-епідеміологічної служби в минулому році було досліджено 8935 проб атмосферного повітря. З них перевищення гранично допустимих концентрацій було в 393 пробах, що становить 4.29% загальної кяількості.

          Перевищення ГДК шкідливих речовин було виявлено навколо підприємств: ЗАТ НВФ “ФЕРОКЕРАМ”, ВАТ “БЦ Сільмаш”, КПБЦДБК, ВАТ “ Білоцерківмеблі”, ВАТ “Білоцерківський елеватор” та інші.

Табл. 3.1. Середовища, які  контролюються  суб’єктами  моніторингу довкілля та число точок спостережень